Камертон
Христина Соловій
Камертон
В нього свобода перший закон,
Падали квіти на нього з вікон.
Блідо-рожеві мої пелюстки,
Краяли серце йому на шматки.
Він через грати своїх заборон,
Хоче до мене, до моїх вікон.
Кольором ночі і білим вином,
І камертон моїх долонь до його скронь.
[Приспів]:
І в душі немов востаннє ніжність забринить,
Він попросить безнадійно зупинися мить.
Кольором ночі і білим вином,
І камертон моїх долонь до його скронь.
(І камертон моїх долонь до його скронь..)
Може я та, кого він так шукав,
Про яку всім так уважно мовчав.
Кольором ночі і білим вином,
І камертон моїх долонь до його скронь.
На ту саму вулицю поміж вітрин,
Прийде він знову, як завжди, один.
Ставити пастки, а там пелюстки,
Що краяли серце йому на шматки.
[Приспів]:
І в душі немов востаннє ніжність забринить,
Він попросить безнадійно зупинися мить.
Кольором ночі і білим вином,
І камертон моїх долонь до його скронь.
[Приспів]:
І в душі немов востаннє ніжність забринить,
Він попросить безнадійно зупинися мить.
Кольором ночі і білим вином,
І камертон моїх долонь до його скронь,
І камертон моїх долонь до його скронь..