Обличчя
Просто не той день, не той рік.
Пусто за нашим столом, ніхто не співає.
Останній місяць водою між пальцями збіг.
Хтось надто далеко, когось більше з нами немає.
Приспів:
Де всі обличчя, де пам`ять мене веде
В дні, коли небо могли дістати рукою?
Як ми сміялися там, я б цього не віддав.
Повінь несла нас усіх, й нас забрала з водою.
Просто таке життя, той незабутий я.
На сонце крізь пальці дивитися легше.
Пусто за цим столом, і що таке: "всі разом"?
Простіше придумати, ніж згадати, як вперше.
Приспів
І десь під балконами вечорами холодними
Ми, як досі - серйозні обличчя, дитячі ігри.
Пусто за цим столом і кожен собі пішов,
Щоб після себе навчити сміятись й так вірити.
Приспів:
Де всі обличчя, де пам`ять мене веде
В дні, коли небо могли дістати рукою?
Як ми сміялися там, я б цього не віддав.
Повінь несла нас усіх, й нас забрала з водою.
Діти нових епох, перший найважчий крок.
Робиш з ними, як сам - робиш, як вперше.
Пусто за цим столом, і, що таке: "всі разом"?
На час крізь дітей дивитися легше.