Зарево
]:
Холодно так у моїм пустім храмі,
Та серед льоду з'являєшся ти.
Я – вже, не я – в невагомому стані,
Хвилює одне: "як цю мить вберегти?"
Може, ти – сон? Тоді я не прокинусь,
Дивлюся на тебе й руйнується лід.
З твого полону.. Не хочу, не вирвусь!
Навіки лишив у душі моїй слід..
[Приспів]:
Заревом,
Раптовим спалахом.
Ти так чарівно зупиняєш час,
Всесвіт поміж нас!
Заревом,
В грудях засяяло.
І так нестримно тане-тане лід,
Ось він – сонця схід!
Кличе минуле тебе безупинно,
Не піддавайся оманам слизьким.
Ось вона я – твоя вірна, єдина,
Не віддаляйся, будь поруч, близьким.
[Приспів]:
Заревом,
Раптовим спалахом.
Ти так чарівно зупиняєш час,
Всесвіт поміж нас!
Заревом,
В грудях засяяло.
І так нестримно тане-тане лід,
Ось він – сонця схід!
На роздоріжжі не стій, там примара,
Крок не в той бік просто знищить мене.
Силою гір і кипінням вулкана,
Ти зцілюєш серце зранене..
[Приспів]:
Заревом,
Раптовим спалахом.
Ти так чарівно зупиняєш час,
Всесвіт поміж нас!
Заревом,
В грудях засяяло.
І так нестримно тане-тане лід,
Ось він – сонця схід.. Заревом!