Мам
Я завжди мріяв написати пісню про маму
Але різні поети всі слова вже сказали.
І я не хотів повторити когось із них.
Я біля свої мами буду завжди маленьким
І, як тільки покличе прибіжу, скоренько,
Тому я їй, і написав ці слова як міг.
Мам, ти мене вибач шо я став дорослий,
І вже минула сорок третя осінь,
Як я побачив перший раз свій дім.
Я може трохи пізно став її розуміти
І не часто дарував на день народження квіти.
І були часи коли я тижнями їй не дзвонив.
Але тепер коли вона мене обімає
І разом із татком щось про внучку питає,
Я з радості плачу що маю живих батьків.
Мам, ти мене вибач шо я став дорослий,
І вже минула сорок третя осінь,
Як я побачив перший раз свій дім.
Мам, а можна я до тебе завтра приїду,
І ми на кухні не одну годину,
Собі на різні теми посидим.
Я дякую тобі, за то шо я вмію
І дякую тобі за то шо я розумів,
Ті речі яких, не пояснюють навіть в книжках.
Хай буде біля тебе завжди ангел-хранитель
І я тожэ десь поряд буду завжди бродити,
Шоб не міряти, наше життя в телефонних дзвінках.
Мам, ти мене вибач шо я став дорослий,
І вже минула сорок третя осінь,
Як я побачив перший раз свій дім.
Мам... а можна я до тебе завтра приїду,
І ми на кухні не одну годину,
Собі на різні теми посидим.