Квіткою
Слухай, я гуляв вночі із холодними думками
Шо я не такий як всі з візерунками й квітками
Шо не їжджу на таксі і тусуюсь з диваками,
Стало мокро на душі, хоч не з босими ногами.
Слухай, я гуляв вночі і побачив під парканом,
Ту малу у всій красі що сумувала між зірками
Бо була не так, як всі з візерунками й квітками,
І я сказав їй йоу, постій, спалахнуло щось між нами..
[Приспів]:
І в раю, і в бою,
Будь мені квіткою, я водою тобі буду.
І в гаю, і в чужім краю,
Будь мені квіткою, я землею тобі буду.. уо-о!
Тепер зранку і вночі, і під сонцем й під зірками,
Й коли мокрі, як хлющі бережем іскру між нами.
Хочем - їздем на таксі із відкритими вікнами,
Хочем - падаєм в кущі, і тусуєм з диваками.
Я з тобою лиш навчивсь бачить душу не очами,
Я з тобою лиш відчув, як читати між рядками.
І нехай жорстокий світ ще позмагається із нами,
Бо ми не такі як всі, а з візерунками й квітками.
[Приспів]:
І в раю, і в бою,
Будь мені квіткою, я водою тобі буду.
І в гаю, і в чужім краю,
Будь мені квіткою, я землею тобі буду.. уо-о!
І в гаю, і в чужім краю,
Будь мені квіткою, я землею тобі буду.. уо-о.