Остання
Пам’ятаєш як ми купили собі гітару?
Хоч грати на ній ніхто а ні ноти не вмів
Але всю ніч пили, раділи й кричали
І по зорі я додому дійти не зміг
А ти як ніч з очима неба
Слухала нас, мені було треба
Дихати в такт піймавши твої ковтки
О Моя ніч з очима неба
Тиха мала мені було треба
Чути як ти ковтаєш мої думки
І шо тепер, де ті багряні вітрила?
Де мій перший вірш, що кричали ми хто як міг?
О, як же тоді фальшиво, криво та й щиро
Проскиглив тобі, вперше довів до сліз
І ти як ніч з очима неба
Слухала нас, мені було треба
Дихати в такт піймавши твої ковтки
Моя ніч з очима неба
Тиха мала мені було треба
Чути як ти ковтаєш мої думки
ОстааааАааааання,
ОстааааАаааааання...
Моя ніч з очима неба
Тиха мала мені дуже треба
Чути як ти піймаєш мої думки
Моя ніч з очима неба
Тиха мала мені дуже треба
Чути як ти ковтаєш мої думки