БрамаЯ
]:
Гуде там у небограї, (тиша залишена спокоєм крає)
Грім небес землю зригає. (світло залило похмурі покої)
Морить голос в тиші: "Ти тікай ай-ай!"
Древню клятву дав тобі: "Я твій!" (помсту я несу за ганьбу неволі!)
Полем жнив, мов гнів рушай, янара-янара!
Маршем буйним клич кидай, янара-янара!
Стій герой, най би горя вкрай, янара-янара!
Міту гніт мечем рубай!
Струменить та рана, рана струменить!
[Приспів]:
Янара-янара, янара-ра-ре!
Янара-янара, янара-ра-ро!
Янара-янара, янара-ра-ре!
Янара-янара, ра-ра! Брамая!
Соліт солі волі не лама, не лама, янара-янара!
Коле між ребер та рвем яро кулака, янара-янара!
Долю сиву мою, щоб лишилась вільна, янара-янара!
Струменить та рана, рана струменить! Струменить та рана, рана струменить!
Струменить та рана, струменить та рана, рана, рана, рана струменить. Ойй-єєє..
Хмарами брате вертаєш додому ти, гей.. лети, гей!
А моє сереце ридає млосно ми, гей, тужу, гей!
Там не землі твої рани сльозами, гей, лети, гей!
Ростали роси на Сонці і настав день!
[Приспів]:
Янара-янара, янара-ра-ре!
Янара-янара, янара-ра-ро!
Янара-янара, янара-ра-ре!
Янара-янара, ра-ра! Брамая!
Брамая! Брамая!