Льон
Все не дарма було, все не дарма було..
Все не дарма було, все не дарма було..
Я вірю у знаки,
Нестомлених роздоріжь.
В терпіння ознаки,
В років рятівний рубіж.
Та не в обіцянки,
Не вірю в «якби, якби..»
В повітряні замки,
І в ті ж самі помилки..
[Приспів]:
Ми йшли до плеча, плече!
Та друзів поменшало.
Най далі в грудях пече,
Бо все недарма було.
Дорога вкраде думки,
Що минає життя мов сон.
А я повертаюсь туди,
Туди де цвіте льон..
(Льон!) Льон.. ла-ла-ла-лала.. Льон..
Можливо, лиш трохи,
І серджусь на себе я.
Та прошу у Бога,
Щоб далі ця путь вела.
Десь там непомітно,
Солодшає правди сіль.
І знову все квітне,
Вплітаючи щастя в біль..
[Приспів]:
Ми йшли до плеча, плече!
Та друзів поменшало.
Най далі в грудях пече,
Бо все недарма було.
Дорога вкраде думки,
Що минає життя мов сон.
А я повертаюсь туди,
Туди де цвіте льон..
(Льон!) Льон.. ла-ла-ла-лала.. Льон..
(Льон!) Дорога вкраде думки,
Що минає життя мов сон.
А я повертаюсь туди,
Туди де цвіте..
Я йду по слідах назад,
І ніби це той маршрут.
І наче той самий сад,
Чи є ще хто-небудь тут?
Лиш спогади, що живі,
Мене заберуть в полон.
Я падаю до землі,
Туди, де цвіте льон..
[Приспів]:
(Льон!) Льон.. ла-ла-ла-лала.. Льон..
(Льон!) Льон.. ла-ла-ла-лала.. Льон..
О, льон.. оо-льон..
Друзів поменшало,
Та все недарма було.
Оу, льон.. льон..
Минає життя, як сон,
Сон…